Коментарі, написані користувачем Максим Козуб

Олекса Новінський, дякую, те, що 966 з Конотопа до Хутора, я розумів. Мене цікавило саме те, чому він вантажно-пасажирський. "Їде як сам так із вагонами" — в тому числі вантажними? Адже якщо вивозка тільки пасажирських, тоді він не повинен був би мати такий номер.

Олекса Новінський, а як так виходить із нумерацією? Там що, з Конотопа до Хутора іде ще один вагон, який назад повертається з іншим потягом, чи як?

Там, наскільки розумію, є будинок станції. Цікаво, чи є в ньому зараз каса або ще щось таке від власне станції.

>Не бачив я таких.
 
Володимире, так Ви й не могли тепер гейтів бачити, бо їх не залишилося. А колись був принаймні один (з колією до депо на вул. Антоновича, тодішній Горького, і колись я сам бачив, як ЕЛ-1 (трамвайний електровоз) тягнув цією колією вантажний вагон). І читав, що ще раніше ніби був гейт іще десь (здається, біля "Берестейської").

А от цікаво, тепер цей РС "живе" десь у трамвайному депо? Адже, наскільки розумію, після ліквідації депо на вул. Антоновича трамвайно-залізничних гейтів у Києві не залишилося?

ВікторБГол, якщо Вам хочеться щось аргументувати війною й політичною складовою, то я скажу, що провів на бойовій роботі під час цієї війни, підозрюю, більше часу, ніж абсолютна більшість шановних учасників галереї (і отримав під Луганськом 5 серпня 2014 року серйозне поранення, після якого повернувся на фронт), втратив на ній чимало друзів і знайомих, і зараз служу в тилу, де не з власної волі опинився вже трохи більше року тому, й домагаюся переведення знову до бойової частини. І я проти того, щоб різати цей РС.

Рудий Кіт, я розумію, що начальник квиткового бюро це взагалі до поїзної роботи ніякого відношення не має, й саме тому і здивувався, до чого тут ЛБ — просто у мене це скорочення сиділо в голові лише в контексті залізничних посад у телеграмах (ЛБ, ЛБК, НОД і т.д.), а про локомотивні бригади й не подумав.

AgentF, перепрошую,але ж ЛБ, якщо я не помиляюся, це начальник квиткового бюро, то як ЛБ впливають на можливість фотозйомки?

>Щось мені здається, що навряд.
 
Чому, Володимире? Ми не відвоюємо Приазов'я? Чи його не розмінують? Чи ми до цього всього не доживемо?
Я ще сподіваюся знову побувати і в Маріуполі, і в Бердянську, і у Вашій рідній Попасній, де бував лише дуже недовго влітку 2015 року. А мені 56 років, і я зараз посилено намагаюся перевестися з тилової посади, куди мене рік тому запхали, знову в бойову частину. Так що я на перспективи дивлюся дещо більш оптимістично .

Цікаво, що у нього і у трьох наступних машин цієї моделі кабіна "нависає", як у 2ТЕ116. Потім, починаючи з 2ТЕ121-005, кабіну стали робити з суто вертикальною передньою стінкою.

ПОЛТАВСЬКИЙ ЧМИРИК, чому "недо"? Він на третину потужніший, ніж 2ТЕ116: у нього дизелі по 4000 кінських сил.

Aleksey5516, а Вы не в курсе, где делалась эта секция? Просто похоже на какую-то кустарную переделку: ведь у бустеров заводской переделки (ЧМЭ3Б и ЧМЭ3МБ) делали капот одинаковой высоты на всю длину.
Ну и вообще интересны подробности об этой секции: остались ли "родные" топливные баки, засыпан ли в неё балласт (как опять-таки делали в заводских вариантах)...

tech_noir, бустерна секція дозволяє збільшити силу тяги на малій швидкості, повністю використовувати потужність дизеля без ризику боксування або перегріву обмоток тягових електродвигунів.

Maks, так, але автор запитання просто поставив його під обома знімками — там і тут — із проміжком у дві хвилини, тобто, питаючи тут, він на той момент іще не бачив відповіді там.

>А що це таке руз?
 
Резерв управління залізниці, він же (в інших залізничних нормативних документах) РЗ (резерв залізниці). Див. ЦТ-0100 "Інструкція з відставлення, консервації та утримання локомотивів і моторвагонного рухомого складу в запасі Укрзалізниці і резерві залізниці".

Maks, так. Але, до речі, цікаво, що я зараз виявив різнобій у нормативних документах. У ЦТ-0100 (Інструкція з відставлення, консервації та утримання локомотивів і моторвагонного рухомого складу в запасі Укрзалізниці і резерві залізниці) "резерв залізниці", а у Правилах
технічного обслуговування і поточних ремонтів тепловозів серії ЧМЕ3, ЧМЕ3Т, ЧМЕ3Е — "резерв управління залізниці", хоча за змістом це той самий резерв.

Xvost, цілковито погоджуюся, що без належного обслуговування електроніки, або якщо її не вмикатимуть, її встановлення не має сенсу. Але давайте не змішувати два питання: _які засоби варто використовувати (з міркувань зручності, естетики тощо) при нормальній організації роботи_, і _чому з тими чи іншими засобами працюють ненормально_.

>Але й на старі вагони вішати табло - дивно, не будуть вони органічно виглядати.
M_E_L_O_M_A_N, як на мене, головне — функціональність. Коли я сідаю у вагон, хоч новий, хоч старий, для мене головне — швидко побачити маршрут і номер вагона. (Якось уже була історія, коли з сусідніх колій, з однієї платформи, відправлялися з різницею приблизно десять хвилин два поїзди в одному напрямку, і я спочатку сів не в той, на який у мене був квиток.) Тому я був би не проти електронних табло, їхня "неорганічність" мене не хвилює.
Якщо, наприклад, у старому вагоні встановлять вакуумний туалет і сенсорний кран (ну, припустімо, що на це є достатньо грошей і т. д.), це теж буде неорганічно?

Roma Roma, будівля вокзалу існує (https://www.google.com/maps/place/Albertov/@50.0678119,14.4203334,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipNJSUyhRkwciSNqEljvyp1UemGw3TfzxCP0bJho!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipNJSUyhRkwciSNqEljvyp1UemGw3TfzxCP0bJho%3Dw87-h86-k-no!7i2983!8i2919!4m7!3m6!1s0x470b946080591ba9:0x5b7f87b1b5eb9470!8m2!3d50.0678119!4d14.4203334!10e5!16s%2Fg%2F11g8cp4q_1?entry=ttu), а станція припинила діяти ще 1960 року. На https://www.progetto.cz/la-stazione-di-vysehrad-un-gioiello-dimenticato/?lang=en є її історія.

>що сталося?
VTL, почитайте обговорення на https://railgallery.pp.ua/view/127603/.

>Так, поняття інтерурбану мені відоме, як і певні аспекти їх історії в США. Мав честь бути автором такого матеріалу:
> https://www.railway.supply/uk/zalizniczya-pacific-electric-railway
О, дякую за посилання, і вибачте, що став Вам щось радити елементарне про interurban .

>Про електровоз тут:
> https://ru.m.wikipedia.org/wiki/А_(электровоз)
Дякую, Олексію!
 
>Вражає, що на South Shore Line на деяких ділянках електрички ходять посередині вулиці (видно на фото за Вашим посиланням) як звичний для нас трамвай.
Це цікава тема, її можна обговорювати окремо в якомусь форумному режимі, бо вона далеко виходить  за рамки коментарів до мого фото. Але "для затравки" можу на цю тему порадити, наприклад, https://en.wikipedia.org/wiki/Interurban.

Алексей Краснов, дякую за коментар. Так, це дійсно лінія Metra.
 
>Лінія веде на південь від Чикаго у бік Нового Орлеану.
Ну, загалом вона дійсно веде приблизно в напрямку Нового Орлеана, але я б, чесно кажучи, до такого орієнтира не прив'язувався, враховуючи те, що до Нового Орлеана від Чикаго приблизно 1500 км, а довжина головної лінії Metra Electric District — близько 51 км . Ну тобто це приблизно як ми про приміську лінію з Києва на Васильків сказали б, що вона веде в напрямку Варни або Стамбула .
 
>На околиці міста у східному напрямку від цієї лінії відходить ще одна електрифікована ділянка — South Shore Line. Електрифікація закінчується в місті Саут-Бенд в штаті Індіана. Електрички тут одноповерхові і ззовні дещо нагадують поїзди метрополітену.
Там бувають і двоповерхові; див., напр., https://www.flickr.com/photos/5632/6297525758.
Крім South Shore Line, є ще два електрифікованих відгалуження в межах Metra Electric District: до 93 St. (відходить від головної лінії неподалік 67 St.) і до Blue Island (відходить від головної лінії неподалік Kensington).
А щодо метрополітену — так, дійсно є щось схоже, але це взагалі, здається, не рідкість для США. Наприклад, той РС, що бігає у Нью-Йорку по LIRR, це інші моделі, інших виробників, але теж нагадує метро.
 
>South Shore Line відома тим, що на ній працювали електровози «Little Joe» виробництва General Electric, які були побудовані в 1948 році для СРСР, але не попали туди.
Дякую, оцього не знав.

>кб є кб. Тобто байти.
Ні, кб _не є_ кілобайтами.
 
>Варіації на тему величини букв мене не колише. Якщо я кажу про біти - я так й пишу - кбіт, або кбіт/с і тому подібне.
За ДК 011-96 не скорочувалися ні біт", ані байт, тобто треба було писати "кбіт", "кбайт". Цей класифікатор скасувати забули, але на сьогодні чинний (з 1 січня 2018року; див. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0439774-16#Text) ДСТУ ISO 80000-1:2016, згідно з яким "байт" скорочується як "Б", а "біт" — як "б".
 
>Може взагалі перейдемо до КіБ?
Якби ви написали "КіБ", я б ні слова не сказав. Але ми зараз не про те, 1000 чи 1024 мається на увазі в обмеженні, а про різні скорочення для "біт" і "байт". Як, по-вашому, має розуміти "кб" людина, яка дотримується чинних стандартів?
 
>Не потрібно корчити грамарнаци
Я нікого не корчу. Будь ласка, не треба хамити. Ані ваш талант фотографа-транспортника, ані належність до редколегії цієї чудової галереї не дають права на подібний тон.
 
P.S. Можна поставити цьому коментарю хоч би й десяток мінусів; мене це не хвилює, я все своє життя (а мені 56) людина достатньо незалежна, щоб висловлювати будь-які свої думки, не міняючи й не приховуючи їх, як би хтось до тих думок не ставився.

Gers, то у нього ж на фото номер і є "до 650", а саме 304. Чи Ви мали на увазі, що до перебивки був якийсь інший?

LRT, цілком погоджуюся з тим, що
>якщо фото ідеальне з точки зору якості зображення (ідеальна, бритвенна чіткість/різкість, ідеальна відсутність шумів і таке інше),
то такого, як тут, при стисканні не вийде. Але все ж таки більшість фото, в тому числі й у RailGalleryUa, ідеальними не є. І мені все ж таки було б цікаво поекспериментувати у вільний час із вихідним файлом. Та й дружина, яка фотографує на порядок краще, ніж я, могла б спробувати пообробляти.
 
>>>як по-різному вони змінюються при утисканні до 800 КБ. Це все ж таки дуже жорстке обмеження.
> 
> То ви ще не користувалися у бородаті роки СТТСом з його 500кб максимум (на той час).
Мабуть, Ви мали на увазі "КБ" або "кБ", а не "кб" (ну тобто байти, а не біти)? У будь-якому разі, СТТС я дійсно не користувався. Але до подібних аргументів ставлюся обережно. Ну давайте я, почувши чиїсь скарги на низьку швидкість доступу, скажу "То ви ще не користувалися у бородаті роки модемами на 2400 біт/с" (а я користувався багато). А коли хтось скаже "Щось жорсткий диск уже майже заповнився, пора думати про новий", відповім "То ви ще не користувалися у бородаті роки НЖМД на 5 МБ" (я не одрукувався, не 5 ГБ, а 5 МБ), — а я такими користувався досить багато (у 1980-і роки).
Ну тобто я й сам стараюся не використовувати зайвих ресурсів, дбати про довкілля, і т. д. і т. ін., але обмеження у 800 кБ у наш час мені здається все ж таки занадто жорстким.

>Круте фото.
 
Дякую, покажу дружині Ваш відгук.
Насправді у цього фото є цікава особливість, яка, на жаль, дещо "змазалася" при стисканні до 800 КБ: в оригінальній якості воно ще сильніше нагадує живопис, хоча Оля, фотографуючи, ніяк спеціально не прагнула досягти такого ефекту.
 
>Архітектура великих міст Сполучених Штатів вражає
 
Так, і Чикаго в цьому займає одне з чільних місць навіть у порівнянні з іншими великими американськими містами.

>Не зовсім зрозумів, про що Ви пишете, але подивіться на інші фото, опубліковані одночасно з Вашими, - такого ефекту немає. Отже, щось Ви робите не так: чи під час зйомки, чи під час обробки.
Lonesome Crow, вплив стискання на різні фото буває дуже різним. Я не бачив вихідного фото (до речі, Nikolya_UA, якщо Ви надішлете мені вихідний файл, я б спробував "погратися" з різними методами його стискання), але й на різних своїх знімках бачу, як по-різному вони змінюються при утисканні до 800 КБ. Це все ж таки дуже жорстке обмеження.

Вибачте, якщо запитання прозвучить як дуже дилетантське, але запитаю. Це якась суто маневрова робота, чи там дизель у такому стані, що його _на маршруті_ тягне "чмуха"?