Придніпровська залізниця

Про дорогу

Наддніпрянська залізниця пролягає на півдні України. Управління дороги у Дніпропетровську. Експлуатаційна довжина дороги (1990) – 3255 км. До складу дороги входить одна з найстаріших ліній на півдні країни Лозова-Александровськ (Запоріжжя) з гілкою на Нижньодніпровську біля Катеринослава, здана в експлуатацію в 1873 році.
 
Придніпровська залізниця пов'язує Донбас із Криворізьким залізорудним басейном двома широтними лініями Чаплине-Синельникове-Дніпропетровськ-Верхівцеве-П'ятихатки і Камиш-Зоря-Пологи-Запоріжжі-Апостолове-Кривий Ріг-Тімкове. Дорога обслуговує великі промислові центри: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь, Новомосковськ та ін., а також с.-г. райони.
 
Робота Придніпровської залізниці характеризується високою питомою вагою відправлень та прибуття вантажів. Однак вантажообіг дороги порівняно невеликий через невелику дальність перевезень. У 1990 вантажообіг дороги становив близько 88 млрд. т-км. У перевезеннях вантажів переважають залізна та марганцева руди, кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, промислові товари, машини, обладнання, будівельні матеріали, флюси, зерно. Вантажонапруженість перевезень 27 млн. т-км/км. У пасажирських перевезеннях Придніпровської залізниці значну частку становить переміщення пасажирів до Криму та назад по лінії Лозова—Запоріжжя—Мелітополь—Джанкою та далі до місць масового відпочинку та лікування: Сімферополь, Керч, Євпаторія, Феодосія. Інтенсивний пасажирообмін існує із Московською, Донецькою, Одеською, Південно-Західною, Північно-Кавказькою, Жовтневою, Львівською залізницями. Пасажирообіг становить (1990) близько 12 млрд. пас-км. Розвитку перевезень між Кримом та Кавказом на певному етапі сприяло створення морської поромної переправи між ст. Крим та ст. Кавказ через Керченську протоку. До 1990 року поромні перевезення набагато скоротилися через відсутність поромів потрібного класу. На Наддніпрянській залізниці добре розвинений приміський пасажирський рух (св. 85% всіх відправлень пасажирів), але через невелику дальність частка приміських пасажирських перевезень від сумарного пасажирообігу становить бл. 25%.
 
У роки Великої Вітчизняної війни дорогу було сильно зруйновано. У ході боїв та звільнення території від противника залізничники здійснювали постачання фронту, обслуговування перевезень, відновлення колії та рухомого складу. Тисячі залізничників брали участь у бойових операціях, вели роботу у підпіллі. У повоєнні роки Придніпровська залізниця була не лише відновлена, а й реконструйована, збудовано нові вокзали, ж.-д. станції, штучні споруди, у тому числі великі мости через Дніпро. Головний меридіональний напрямок Лозова — Запоріжжя — Сімферополь — Севастополь переведено на електричну тягу; електрифіковано основні широтні напрямки та приміські ділянки. Електричною тягою виконується 77% всього вантажообігу, решта - тепловозний. До 85% ділянок дороги обладнано автоматичним блокуванням, до 95% — електричною централізацією стрілок та сигналів. Побудовано великі сортувальні станції, обладнані сучасними технічними засобами механізації та автоматизації. На вантажно-розвантажувальних роботах використовуються засоби механізації. Високопродуктивні колійні машини використовуються для поточного утримання та ремонту колії.