ICE 1

ICE 1 – перший швидкісний електропоїзд сімейства ICE. У 1991 році він почав експлуатування залізницями Німеччини з максимальною швидкістю 280 км/год.
 
Потяг складається з двох головних моторних (BR 401) та 12-14 причіпних вагонів (BR 801—804). Іноді до їх складу включаються вагони від ICE 2 (вагони ICE 1 та ICE 2 сумісні між собою).
 
Один із 60 збудованих поїздів був частково знищений внаслідок катастрофи під Ешеде. Решта поїздів у період з 2005 по 2008 рік пройшла ремонт з продовженням терміну служби, що дозволило їм залишитися в роботі ще 10-15 років.
 
Склади формуються з двох головних моторних вагонів та 12 (до 2008 року – від 9 до 14) проміжних причіпних вагонів.
 
Поїзди 12-вагонної складності включають 4 вагони першого класу (вагони 9, 11, 12, 14), один вагон-ресторан (8) і сім вагонів другого класу (1-7). Паління заборонено у всьому поїзді. Вагони 1, 3, 9, 11, 14 обладнані ретрансляторами стільникового зв'язку.
 
Довжина 12-вагонного складу складає 357,9 метрів.
 
Роки будівництва: 1989 - 1993
Країна побудови: Німеччина
Виробники: AEG, ABB, Henschel, Krauss-Maffei, Krupp, Siemens
Складів збудовано: 60
Ширина колії: 1435 мм
Рід струму та напруга в контактній мережі: ~15 кВ, 16,7 Гц
Конструкційна швидкість: 280 км/год
Максимальна службова швидкість: 250 км/год.
Кількість вагонів у складі: 2 головних моторних, 12-14 причіпних
Пасажиромісткість: 743 сидячих, для 12-вагонного складу
Вихідна потужність: 9600 кВт