Рейтинг: +15
Оцінка
[+] | Xvost |
[+] | ВН Цокур |
[+] | Nekit_223 |
[+] | AgentF |
[+] | Kaiser_Wilhelm_II |
[+] | tech_noir |
[+] | Gers |
[+] | ВікторБГол |
[+] | UZZALIZNICA |
[+] | Dmytro_UZ |
[+] | Олекса Новінський |
[+] | lviv4ik |
[+] | Sloger6no |
[+] | _AllmazZ_ |
[+] | qwerty |
Постійне посилання
ТЭП70-0101
Дорога приписки: | Південна філія УЗ |
Депо приписки: | ТЧ-8 Смородине |
Мережевий №: | 15046345 |
Тип: | Магістральні тепловози |
Категорія: | Пасажирські тепловози |
Модель: | ТЭП70 |
Завод: | Коломенский завод |
Стан: | Несправний (оновлено 19.08.2021) |
Заводський №: | 2441 |
Побудований: | 20.01.1988 |
Примітка: | БЗ Мжа |
З заводу прибув в депо Полтава ПІВД
23.11.1996 р. — переданий в депо Основа; 29.10.2002 р. — переданий в депо Смородине. У 2022 році відправлений в депо ТЧ-3 Основа на ТР-3. Ремонт не був проведений, тепловоз знаходиться на базі запасу Мжа |
Коментарі (2)
Фото: 21 · Автор фото
Колишня станція Південної залізниці. Розташована на перетині ліній Суми - Білгород та Льгов - Харків - Лиман - Горлівка/Родакове. Має відносно невелике відгалуження на північ Білгородської області.
У 1901 році була введена в експлуатацію лінія Суми - Білгород. Основне її призначення: вивезення продукції розташованих тут цукрових заводів. Побудована вона була саме на кошти цукрозаводчиків, у тому числі відомих українських землевласників Харитоненків. Згодом, почалось будівництво залізниці з Готні на Донбасс - для того, щоб забезпечити цукрові заводи донбаським вугіллям. У 1910 році розпочався рух по лінії Готня - Харків - Лиман - Горлівка/Родакове.
Цю залізницю кацапи згодом вирішили використали для того, щоб витіснити іноземне вугілля з петербурга та околиць, замінивши його вугіллям із Донбасу. Для цього продовжили лінію Готня - Харків - Лиман - Родакове на північ - до станції Льгов, яка знаходилась на лінії Київ - Ворожба - Курськ - Вороніж. Одночасно будували залізницю з петербурга до Льгова.
На станції Готня побудували паровозне депо, у якому був свій приписний парк. За радянських часів депо Готня стало оборотним - оборотним депо ТЧ-3 Основа. У цей же період тут був активний пасажирський та вантажний рух із півночі на південь. Від Готні до Сум (станція Баси) пасажирського руху ніколи не було. Тільки приміський. Вантажний рух - в основному для розвантаження ділянок Льгов - Ворожба, де вивозили продукцій Михайлівського ГЗК, та Харків - Тростянець - Суми, окільки тут не було таких перепадів висоти, як у Богодухові. Істотним недоліком готнянського вузла було те, що в усіх напрямках тут була одноколійна залізниця - з двоколійними вставками від Готні до Золочіва/Харкова.
Із розвалом совка рух поступово припинився, оскільки рф уже тоді з усіх сил намагалася продемонструвати свою неадекватність. Частина Південної залізниці, розташована в Білгородській області, відійшла до складу південно-східної залізниці рф - разом із рухомим складом. Точніше, розділ рухомого складу тривав до 1993 року.
Останні пасажирські поїзди курсували через Готню влітку 1995 року. Вантажні поїзди через кордон на ділянках Готня - Суми та Готня - Харків, за одними даними, припинили рух приблизно у цей же час, за іншими (наприклад, коментарі на ПІСє) - у 2013.
Приміський рух протримався доволі довго. Першу спорбу знищити транскордонний приміський рух кацапи зробили у 2012 році - мабуть, уже тоді планували загарбницькі дії і намагалися відгородити своїх громадян від отримання достовірної інформації, обірвавши їх зв'язки з родичами в Україні. Але невдало. Натомість, у наступному - 2013 році вони прибили приміський рух на внутрішній ділянці Льгов - Готня і згодом законсервували перегін Готня - Псел, по якому проходить "кордон" між їхніми залізницями. У 2015 році - на другий рік вторгнення рф в Україну - міжнародне приміське сполучення таки припинили. А через деякий час Готня зовсім залишилась без приміського сполучення, бо керівництво рф про проблеми своїх холопів, звісно, думати не збиралось.
У 2022 році кацапи почали активно використовувати місцеву залізницю для перевезення своїх військ та їх забезпечення. У тому числі - під час окупації Сумської області - поїзди з Готні їздили до Пушкарного і, можливо, Краснопілля. На щастя, цих виродків вигнали з цієї частини України, а прикордонну ділянку залізниці розібрали.
Отака невесела історія колись важливого залізничного вузла. Вона змушує замислитись над тим, що стара байка про дивну назву - Готня - не така вже і байка. А полягала байка у наступному:
>Керував будівництвом залізниці в цих краях німець. Будівництво супроводжувалось постійними проблемами: сильні морози, перманенто п'яні російськs робітники тощо. Терміни будівництва постійно зривались. Злий німець увесь час ходив і гнівно бурмотів "God Nein"! Неосвітчені кацапи нічого не розуміли, але станцію так і назвали - ГотНя.
Ну а майже через 100 років з'ясувалось, що "як ви яхту назовете, так вона і попливе": Готня, по суті, перетворилась, на частину вивозної ділянки.
P.S. Оскільки всю цю інформацію "збирав" не один рік із різних джерел - розмови з різними (у т.ч. випадковими) людьми, інтернет, історична література - і ніколи не впорядковува її "на папері" можливі певні неточності у датах.
У 1901 році була введена в експлуатацію лінія Суми - Білгород. Основне її призначення: вивезення продукції розташованих тут цукрових заводів. Побудована вона була саме на кошти цукрозаводчиків, у тому числі відомих українських землевласників Харитоненків. Згодом, почалось будівництво залізниці з Готні на Донбасс - для того, щоб забезпечити цукрові заводи донбаським вугіллям. У 1910 році розпочався рух по лінії Готня - Харків - Лиман - Горлівка/Родакове.
Цю залізницю кацапи згодом вирішили використали для того, щоб витіснити іноземне вугілля з петербурга та околиць, замінивши його вугіллям із Донбасу. Для цього продовжили лінію Готня - Харків - Лиман - Родакове на північ - до станції Льгов, яка знаходилась на лінії Київ - Ворожба - Курськ - Вороніж. Одночасно будували залізницю з петербурга до Льгова.
На станції Готня побудували паровозне депо, у якому був свій приписний парк. За радянських часів депо Готня стало оборотним - оборотним депо ТЧ-3 Основа. У цей же період тут був активний пасажирський та вантажний рух із півночі на південь. Від Готні до Сум (станція Баси) пасажирського руху ніколи не було. Тільки приміський. Вантажний рух - в основному для розвантаження ділянок Льгов - Ворожба, де вивозили продукцій Михайлівського ГЗК, та Харків - Тростянець - Суми, окільки тут не було таких перепадів висоти, як у Богодухові. Істотним недоліком готнянського вузла було те, що в усіх напрямках тут була одноколійна залізниця - з двоколійними вставками від Готні до Золочіва/Харкова.
Із розвалом совка рух поступово припинився, оскільки рф уже тоді з усіх сил намагалася продемонструвати свою неадекватність. Частина Південної залізниці, розташована в Білгородській області, відійшла до складу південно-східної залізниці рф - разом із рухомим складом. Точніше, розділ рухомого складу тривав до 1993 року.
Останні пасажирські поїзди курсували через Готню влітку 1995 року. Вантажні поїзди через кордон на ділянках Готня - Суми та Готня - Харків, за одними даними, припинили рух приблизно у цей же час, за іншими (наприклад, коментарі на ПІСє) - у 2013.
Приміський рух протримався доволі довго. Першу спорбу знищити транскордонний приміський рух кацапи зробили у 2012 році - мабуть, уже тоді планували загарбницькі дії і намагалися відгородити своїх громадян від отримання достовірної інформації, обірвавши їх зв'язки з родичами в Україні. Але невдало. Натомість, у наступному - 2013 році вони прибили приміський рух на внутрішній ділянці Льгов - Готня і згодом законсервували перегін Готня - Псел, по якому проходить "кордон" між їхніми залізницями. У 2015 році - на другий рік вторгнення рф в Україну - міжнародне приміське сполучення таки припинили. А через деякий час Готня зовсім залишилась без приміського сполучення, бо керівництво рф про проблеми своїх холопів, звісно, думати не збиралось.
У 2022 році кацапи почали активно використовувати місцеву залізницю для перевезення своїх військ та їх забезпечення. У тому числі - під час окупації Сумської області - поїзди з Готні їздили до Пушкарного і, можливо, Краснопілля. На щастя, цих виродків вигнали з цієї частини України, а прикордонну ділянку залізниці розібрали.
Отака невесела історія колись важливого залізничного вузла. Вона змушує замислитись над тим, що стара байка про дивну назву - Готня - не така вже і байка. А полягала байка у наступному:
>Керував будівництвом залізниці в цих краях німець. Будівництво супроводжувалось постійними проблемами: сильні морози, перманенто п'яні російськs робітники тощо. Терміни будівництва постійно зривались. Злий німець увесь час ходив і гнівно бурмотів "God Nein"! Неосвітчені кацапи нічого не розуміли, але станцію так і назвали - ГотНя.
Ну а майже через 100 років з'ясувалось, що "як ви яхту назовете, так вона і попливе": Готня, по суті, перетворилась, на частину вивозної ділянки.
P.S. Оскільки всю цю інформацію "збирав" не один рік із різних джерел - розмови з різними (у т.ч. випадковими) людьми, інтернет, історична література - і ніколи не впорядковува її "на папері" можливі певні неточності у датах.
3
Фото: 947
Адміністратор / Редактор відеокаталогу / Модератор неавторських фотографій / Перекладач
Адміністратор / Редактор відеокаталогу / Модератор неавторських фотографій / Перекладач
>А через деякий час Готня зовсім залишилась без приміського сполучення, бо керівництво рф про проблеми своїх холопів, звісно, думати не збиралось.
Ну, не зовсім так. Судячи з фото у колишніх колег, приміське сполучення Готня все ж мала: 2017 р., 2021 р. А ось Готня на Poezdato - аж одна приміська пара. Кацапів можна привітати з таким розкладом. При Хуйлі «Жить ста́ло лучше, жить стало веселее!». Знищення приміського сполучення в рф не дивує, бо це найдоступніший варіант реалізації права на свободу пересування. Так що, «Не...й шастать!» по суті не ми вигадали. Це політика рф відноно своїх холопів, яка реалізовувалася ще до 2014-го року.
Ну, не зовсім так. Судячи з фото у колишніх колег, приміське сполучення Готня все ж мала: 2017 р., 2021 р. А ось Готня на Poezdato - аж одна приміська пара. Кацапів можна привітати з таким розкладом. При Хуйлі «Жить ста́ло лучше, жить стало веселее!». Знищення приміського сполучення в рф не дивує, бо це найдоступніший варіант реалізації права на свободу пересування. Так що, «Не...й шастать!» по суті не ми вигадали. Це політика рф відноно своїх холопів, яка реалізовувалася ще до 2014-го року.
2
Додати коментар
Ви не можете залишати коментарі так як не авторизовані.
Зареєструйтесь або авторизуйтесь на сайті, будь ласка, щоб мати можливість залишати коментарі.
Зареєструйтесь або авторизуйтесь на сайті, будь ласка, щоб мати можливість залишати коментарі.