Дорога приписки: | Південна філія УЗ, ДН-2 Харків |
Депо приписки: | дільниця з.п. Степовий (ДН-4) - Лозова (Дон.РФ) |
Категорія: | Роздільні пункти |
Модель: | Станція |
Завод: | Станція стикування 3kV | 25kV, з можливістю зміни роду струму в контактній мережі |
Стан: | действующий |
Побудований: | 1869 |
Лозовá — пасажирська позакласна дільнична залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці. Розташована у однойменному місті Харківської області.
Станція Лозова також є сортувальною та стиковою (в бік Краснограда починається дільниця, яка електрифікована змінним струмом (~25 кВ), решта напрямків електрифіковані постійним струмом (=3 кВ), через що на станції всім поїздам, які прямують у напрямку Краснограда або з нього, відбувається зміна електровозів різного роду струму). Станція розташована на межі трьох залізниць: Південної (сама станція підпорядкована Південній залізниці), Донецької (межа проходить за 4 км на схід від станції, у напрямку станції Слов'янськ одразу після зупинного пункту Пост 4 км) і Придніпровської залізниці (межа проходить за 10 км від станції на південь, у напрямку станції Павлоград I одразу після колійного поста Дачний). До складу Південної залізниці часів Російської імперії, окрім Харківсько-Миколаївської, входила і Лозово-Севастопольська залізниця, яка прокладена від Лозової до Мелітополя, Сімферополя і закінчувалася в Севастополі. Залізницю збудовано впродовж 1869—1875 роках. Лозовський залізничний вузол утворено на перетині Курсько-Харківсько-Азовської та Лозово-Севастопольскої залізниці. Назви сторін (парків) мають історичний характер — саме 1894 року були об'єднані в одну — Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю (з 1907 року об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею та отримала назву Південні залізниці). Відповідно, з Азовської сторони поїзди вирушають на Азовський хід — у напрямку Слов'янська, а з Севастопольської сторони — на Севастопольський хід, у напрямку Павлограда. На той час залізничний вузол складався з двох станцій — Лозова—Азовська (Курсько-Харківсько-Азовської) та Лозова-Севастопольська (Лозово-Севастопольської залізниці). У 1895 році, коли декілька десятків разів вантажі і кореспонденція розвантажувалися не на «тій» Лозовій, назви впорядкували: виникла необхідність перейменування першої станції на Панютине а другої — на Лозову-Пасажирську, щоб запобігти плутанини з вантажами та поштою. Тоді вже виникло питання про підвищення пропускної здатності деяких залізниць. Лозова-Азовська була основною, і саме на цій станції було розташоване паровозне депо. Лозова-Севастопольська була вузловою станцією, де розгалужувалися лінії. 25 жовтня 1901 року відкритий регулярний рух поїздів на дільниці Костянтиноград (Красноград) — Лозова завдовжки 89 верст. 1903 року до станції Лозова подовжена приватна Києво-Полтавська залізниця. У 1927 році паровозне депо зі станції Панютине переведено на станцію Лозова (нині — ТЧ-9). На території старого депо були створені вагоноремонтні майстерні, пізніше перетворені на вагоноремонтний завод. Станція електрифікована у 1958 році постійним струмом (=3 кВ) (відкриття дільниці Харків — Лозова — 2 листопада 1958 року). Саме в цей день відбулося урочисте відкриття приміського руху електропоїздів у напрямку Харкова. У 1961 році електрифікований напрямок Лозова — Донбас, а 1965 року дільниця Лозова — Запоріжжя I. У локомотивному депо Лозова (ТЧ-9) почалась експлуатація електровозів серії ВЛ22м, ВЛ23, ВЛ11.8. У травні 2012 року, напередодні Євро-2012, було електрифіковано дільницю Полтава-Південна — Лозова повністю змінним струмом, тому як станцією стикування було обрано саме Лозову. З 15 травня 2012 року, замість дизель-поїздів, з Лозової-Пасажирської розпочався рух приміських електропоїздів до станції Полтава-Південна. |
Критий пішохідний міст. 12 грудня 2012 р. Автор: Xvost 0 +3 179 |
17 червня 2012 р. Автор: Xvost 0 +5 85 |
Проект на будівництво пішохідного мосту. 16 червня 2012 р. Автор: Xvost 0 +3 63 |