1. станція ОДЕСА-ГОЛОВНА (0) — Залізнична фотогалерея RailGalleryUa

Дорога приписки:	Одеська філія УЗ, ДН-1 Одеса
Депо приписки:	дільниця Одеса-Головна - Вапнярка (П-ЗАХ-З)
Категорія:	Роздільні пункти
Модель:	Станція
Завод:	Електрифіковано змінним струмом 25kV, кінець електрифікації
Стан:	действующий
Побудований:	03.11.1865
Оде́са-Головна́ — тупикова пасажирська позакласна залізнична станція, головна станція Одеської залізниці. Розташована на тупиковій гілці від станції Одеса-Застава I (9 км). Розташована у місті Одеса. Вокзал станції Одеса-Головна, збудований 1880 року, є пам'яткою архітектури місцевого значення. 15 січня 1863 року було ухвалено рішення про будівництво за державні кошти та затверджено статут Одесько-Балтської залізниці, яка б сполучила портове місто на Чорному морі з центральними районами України. Паралельно з початком будівництва колійних споруд у районі Кінної площі було розпочато будівництво вокзалу, локомотивного сараю та майстерень. Для управління роботами був направлений барон Унгерн-Штернберг, а загальне керівництво доручено губернаторові краю — генерал-ад'ютанту П. Є. Коцебу. Історично так склалося, що головною станцією Одеси спочатку була станція Одеса-Товарна. Пасажирські поїзди прибували саме туди. 4 травня 1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці, потім почалося будівництво лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшов наказ про продовження Одесько-Балтської лінії через Кременчук до Харкова. Оскільки всі поїзди прибували на станцію Одеса-Товарна, то до центра міста був організований «трансфер» — спеціальний поїзд до невеликого павільйону на Куликовому полі. Аналогічний пасажирський павільйон працював у порту, біля Бульварних сходів — саме звідти 3 листопада 1865 року вирушив перший поїзд з Одеси до Паркан (село та пристань на Дністрі поруч з Тирасполем). Під час Другої світової війни будівля вокзалу була підірвана в останні дні окупації Одеси у 1944 році. Було ухвалено рішення про будівництво нового вокзалу на місці зруйнованого. Вокзал був побудований в короткі терміни — з листопада 1950 по липень 1952 року за проєктом архітектора Леоніда Чуприна. 12 липня 1952 року вокзал введений в експлуатацію. Нова будівля повторює в цілому старий вокзал. Впродовж 1963—1973 років господарство вокзалу переведене на електричну тягу. У 1983 році була проведена централізація стрілок в технічному парку. У 1972 році станція електрифікована змінним струмом (~25кВ)