Одеська філія УЗ

Про дорогу

Одеська залізниця – залізниця, що обслуговує південно-західні області України. Пролягає територією шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької.
 
На одеську залізницю припадає близько 20% вантажообігу та понад 16% пасажирообігу залізниць України. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти, що забезпечує високе транспортне навантаження.
 
Перша ділянка Одеської залізниці протяжністю 222,52 версти від Одеси до Балти з відгалуженням від Роздільної до Кучургана і з гілкою до карантинної пристані набула чинності 3 грудня 1865 року. Далі 13 років Одеська залізниця проіснувала як самостійний механізм, після чого увійшла до складу акціонерного товариства Південно-Західних залізниць. З 1936 по 1953 роки Одеська дорога знову була самостійною одиницею, але у 1953 році була реорганізована та об'єднана з Кишинівською та стала називатися Одесько-Кишинівською. Так воно й тривало до 1979 року, коли з її складу було виділено самостійну Молдавську залізницю.
 

     Електрифікація розпочалася з півночі Одеської області у 1962 році. У 1971 році була електрифікована лінія «Помічна—Хірування» (зараз — Чорноліська), у 1971 році — лінія «Колосівка—Одеса-Сортувальна». 1972 року електрифікація охопила Одесу-Головну, далі — від Помічної до Колосівки.
 
     1973 року електрифікується гілка «Одеса—Бугаз», 1974 року — до Білгород-Дністровського.
 
     У бік Києва електрифікація почалася 1974 року. Тоді було електрифіковано ділянку Одеса – Дачна. У 1978 році - до станції Вигода (28 км від Одеси), в 1984 - до Роздільної. Ділянка Котовськ - Вапнярка була електрифікована 1989 року. Не електрифікованою залишалася тільки ділянка Роздільна – Котовськ, тому майже всі потяги цього напрямку йшли з Одеси під дизельною тягою. Незабаром і ця ділянка була електрифікована разом із ділянкою Вапнярка — Жмеринка Південно-Західної залізниці.
 
1992 року Одеська залізниця входить до складу національного підприємства «Укрзалізниця». Далі електрифікується ділянка Котовськ - Роздільна, що дозволяє збільшити оборот електрорухомого складу та реорганізувати рух на залізниці. Також електрифікується гілка Одеса-Пересип - Одеса-Порт. Введені в експлуатацію ділянки Помічна - Котовськ - Роздільна, Вапнярка - Котовськ - Роздільна, Кучурган - Роздільна, Пересип - Одеса-Порт. Протяжність електрифікованих ліній стає 1708 км (що становить 39,9% від загальної протяжності залізниці).
 
Після завершення електрифікації Одеського вузла розпочинається масове списання тепловозів М62.
 
У 1997—1998 роках оновлено та знову розвинені ділянки Долинська — Помічна.
 
1997 року розібрано ділянку Березино — Бессарабську (мол. Басарабяске), припинено пасажирське сполучення між Одесою та Рені через Березино. До 2005 року сполучення підтримувалося причіпними вагонами Одеса — Рені через Кучурган та Бендери.
 
1998 року до складу дороги увійшли ділянки Рені та Болград Молдавської залізниці.
 
1999 року розібрано залізницю Ротово — Раухівка.
 
Фірмове обслуговування пасажирів у приміських поїздах було запроваджено 1998 року.
 
2001 року припинено пасажирське сполучення між Одесою та Іллічівськом.
 
Введено прискорений поїзд «Південний експрес» Одеса-Вінниця та експрес-електропоїзд Одеса-Кіровоград (пізніше вкорочений до станції Помічна і переведений у приміський).
 
З колосівського напрямку знімаються укорочені поїзди до Раухівки та Сербки, вводиться подовжений рейс Одеса – Помічна (одна пара на добу).
 
З 2003 починається курсування нових дизель-поїздів ДЕЛ02 (виготовленого на підприємстві "Луганськтепловоз")
 
У 2007 році планувався демонтаж гілки Арциз-Березино, але незабаром питання про демонтаж було знято. З листопада 2008 року проводиться масове скорочення приміського руху на колосівському, білгород-дністровському, вапнярському напрямках. Так, на вересень 2008 року Білгород-дністровський напрямок є найненавантаженішим, 2 пари приміських поїздів, порівняно з 1989—1994 роками — 12 пар. Також із цієї дати спостерігається поступове скорочення поїздів далекого прямування.
 
З початку 2010 року спостерігається певна стабілізація. На вапнярському та білгород-дністровському напрямках було додано поїзди, надійшло кілька нових вантажних локомотивів 2ЕЛ5.