FAQ по загальним питанням

Від 1520 мм до 1540 мм (відомості з довідкового посібника "Технічна експлуатація залізниць"). У крайніх випадках допускається використовувати колію не ширшу за 1545 мм.

Якщо намагатися бути точним, треба зазначити, що поняття "нормальна", "стандартна", "широка", "вузька" для колії наших залізниць ніякими стандартами детально не визначено і в різні історичні періоди мали різний зміст. Так, довідник по вагонах 1963 видання називається "Вагони широкої колії залізниць СРСР". Однак, як пише Л. Москальов у своїй книзі "Наші вузькоколійні паровози" 1997 р. видання, «В даний час у Росії нормальною прийнята ширина колії 1520 мм» і, далі, «в нашій країні колія 1435 мм в офіційних документах та наказах МПС" називається вузькою». Тому пропоную за прикладом все того ж Л. Москальова, який розшифрував власне розуміння вищезазначених термінів у згаданій книзі виключно для забезпечення однозначного тлумачення читачами даних, що наводяться в цій книзі, узаконити в рамках пояснення наступні визначення:
● нормальна колія - 1520 мм,
● західна або Стефенсонівська колія - ​​1435 мм,
● вузька колія - колія вже 1435 мм.

Афганістан (25 км), Угорщина (35 км - розібрано у 2004 р.), Польща (397 км), Румунія (45 км), Словаччина (лінія Ужгород-? - Кошице протяжністю близько 150 км). Фінляндія та Монголія - всюди. Донедавна аналогічна широка колія використовувалася в Панамі (78 км).
 
У Південній Польщі існує лінія LHS ("Linia Hutniczo-Siarkowa", "Металургійно-сірчана лінія") з колією 1524 мм. Вона тягнеться від Хрубешува на кордоні з Україною до Олкуша. У свій час лінія використовувалася для імпорту польської сірки та сталі та для експорту руди. Колись лінією ходили пасажирські потяги Москва - Олкуш і Магнітогорськ - Олкуш (з телеконференції misc.rail.europe).

Так. Наприклад, Брест - Високо-Литовськ, Калінінград - Мамоново, Гродно - Кузня, Шештокай - Сувалки, Чоп - Королево - Дякове.

Марка стрілки - це тангенс кута її хрестовини. На просторі 1520 застосовуються такі марки стрілок:
 
● 1/6 - тільки на гірках, коли потрібно зробити пучок мінімальної довжини;
● 1/9 - основна марка, кладеться скрізь, крім наведених нижче випадків. Швидкість за відхиленням встановлена ​​40 км/год.;
● 1/11 - кладеться там, де за стрілкою мають йти з відхиленням пасажирські поїзди. Може виконуватися з рухомим сердечником хрестовини. Швидкість за відхиленням - 50 км/год.;
● 1/18 - полога стрілка, встановлюється на відхиленнях шляху безупинного пропуску та при зміщенні головних шляхів. Може виконуватися з рухомим сердечником. Швидкість за відхиленням 80 км/год.;
● 1/22 - колись їх укладали, зараз ні. Швидкість за відхиленням до 120 км/год.

2000, 1840, 1600 чи 1440 шпал на кілометр. Це число часто називають "епюра шпал". Яку застосовувати епюру і з якими рейками, залежить від призначення шляху: головний на перегонах і станціях, приймально-відправний, сортувальний тощо.
 
На головних шляхах колії 1520 мм (колишній СРСР) в основному застосовується епюра шпал 1840 шт./км. (46 шпал на 25 метрів) - на прямих ділянках та у кривих радіусом понад 1200 м.; 2000 шт./км. (50 шпал у ланці) у кривих радіусом 1200 м. і менше (на швидкісних лініях при швидкостях руху понад 141 км./год. у кривих радіусом 2000 м. і менше). На шляхах малодіяльних ліній та під'їзних шляхах допускається епюра шпал на прямих ділянках - 1440 шт./км., а у кривих радіусом менше 650 м. - 1600 шт./км. (40 шпал у ланці).

Типові розміри радіусів кривих (виключаючи промисловий транспорт): 4000, 3000, 2500, 2000, 1800, 1500, 1200, 1000, 800, 700, 600, 500, 400, 350, 300, 250, 200, 180 м.

Між метрополітенами і залізницями існують сполучні гілки, що неформально називаються "гейтами" (від англійського "gate" - "ворота"). "Гейти" знаходяться тут:
● Київ, ТЧ-1 «Дарниця»: перегін Дарниця - Київ-Дніпровський (схема);
● Київ, ТЧ-2 «Оболонь»: станція Київ-Вишгородський (гілка від ст. Київ-Петрівка до Київської ГЕС), розібраний;
● Харків, ТЧ-1 «Немишлянське»: станція Харків-Слобідський;
● Дніпро, ТЧ-1 «Діївське»: платформа 184 км.